Перш ніж завести собаку
Почуття, які люди відчувають до вихованців, можна порівняти з емоціями батьків стосовно дітей. І так само, як діти, вихованці – це велика відповідальність, до якої треба бути морально готовим.
Якщо ви живете один і хочете завести собаку, варто подумати, чи готові ви дбати про когось, крім себе. Собака повністю залежить від господаря, і багато хто морально не готовий віддавати велику кількість часу, сил і уваги на турботу про іншу істоту.
Таке саме питання варто поставити і сім'ям, у яких вже є діти. Ви впевнені, що готові займатися собакою?
Потрібно пам'ятати, що, коли ви берете вихованця (не важливо якого віку), це все одно що завести ще одну дитину. З ним треба гуляти, додатково займатись, його треба годувати, і за ним треба стежити.
Тому, перш ніж завести собаку, подумайте, чи вистачить ваших внутрішніх ресурсів на це.
Собака може стати гарним компаньйоном людині, яка відчуває самотність. Але не треба заводити собаку, просто тому, що вам нудно.
Майбутній господар повинен сприймати вихованця як партнера, а не як тимчасову розвагу. Уявіть, як зміниться життя з появою собаки. І якщо ви бачите у цьому лише негатив — ранні підйоми, великі витрати, поїздки до ветеринара — відкладіть цю ідею. Собака повинен бути позитивним вкладенням ваших ресурсів.
Якщо ви думаєте завести собаку, перебуваючи у стосунках, потрібно чітко розуміти, навіщо вам вихованець. Якщо ви відчуваєте, що собака згуртує вас і допоможе краще зрозуміти один одного, це хороша мотивація.
Але не будуйте ілюзій, що собака вирішить ваші конфлікти з партнером. Якщо ви думаєте, що вихованець «прив'яже» вас один до одного і змусить проводити більше часу разом, це не так.
Коли пара бере собаку з притулку, куратори завжди уточнюють, з ким вихованець залишиться, якщо ви розійдетесь. І я раджу підійти до цього питання з розумінням і вирішити його заздалегідь, щоб потім не сваритися на цьому ґрунті та не змушувати вихованця переживати зайвий раз.
Часто батьки заводять собак дітям, щоб вони стали відповідальними. Але дітей потрібно вчити цій відповідальності, а для цього і батькам доведеться багато часу проводити з вихованцем. «Ми заведемо собаку і разом за нею доглядатимемо, тоді діти побачать, як потрібно ставитися до тварин» — ось правильна мотивація.
Хазяїн повинен розуміти, що у собаки немає злого наміру, що б він не зробив. Навіть якщо він погриз нові туфлі чи розкидав речі.
Якщо ви сприймаєте дії собаки як особисту образу, це сигнал, що ви ще не готові стати господарем. Якщо ж ви готові аналізувати причини поведінки вихованця — він згризл туфлі, бо нервував, поки я був на роботі, то сміливо можете заводити собаку.
Щоб заздалегідь зрозуміти, як ви реагуєте на подібні речі, можете поспостерігати за собою: через що у вас зникає настрій, як ви себе відчуваєте, якщо хтось зі знайомих ненароком зіпсував якусь вашу річ? Наприклад, пролив каву чи порвав светр.
Тож головні психологічні аспекти, на які варто звернути увагу, перш ніж завести собаку✅ Ви готові дбати про когось крім себе✅ Ви емоційно стабільні чи працюєте над цим✅ У вас немає бажання «прив'язати» партнера за допомогою собаки✅ Ви розумієте, що собака – це не іграшка, а партнер у житті✅ Ви готові витрачати на виховання собаки свій час та внутрішні ресурси